Розмноження (розповсюдження) посібників:
Брошура Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки «У разі надзвичайної ситуації або війни» за посиланням -https://cloud.mkip.gov.ua/s/7QSHT2FTkLZZTMd.
Практичний порадник як вижити під час надзвичайної ситуації під час війни: Легко про серйозне за посиланням -
https://eleos.com.ua/wp-content/uploads/2021/02/Broshura_vyzhyvannya_2.12_.pdf
Практичний посібник довіра громади: кризові комунікації органів місцевого самоврядування
http://pleddg.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Crisis-communications-guide.pdf
ВАЖЛИВО:
Кризові етапи
Перший етап — сигнальний. Характеризується появою невеликих повідомлень у мас-медіа. Якщо органи державної влади залишаються чутливими до настроїв стейкхолдерів та моніторять висвітлення у ЗМК «проблемних» тем та відповідні тенденції у висвітленні, є можливість прогнозувати розвиток ситуації. Рішення органів влади «не чіпати тему» не зупинить ЗМІ — вони подаватимуть версії, інтерпретації, чутки.
Другий етап — зондування. Характеризується тим, що тут можна перехопити ініціативу і задати напрям розвитку теми. Відсутність відповіді призводить до небажаних реакцій і того, що інтерпретацію ситуації контролюватимуть ЗМІ протягом усього періоду розвитку кризи.
Третій етап — гострий. Характеризується найкоротшим і найбільш інтенсивним сплеском кризи, коли проблема перетворюється на справжню кризу. ЗМІ починають повідомляти про фінансові, ресурсні, людські збитки/шкоду. Це той етап, коли слід «виходити з кабінетів».
Четвертий етап — підхоплення. Характеризується тим, що всі ЗМІ намагаються висвітлити тему кризи. На цьому етапі може здаватись, що висвітлення кризи виходить з-під контролю і найважливішим є присутність у ЗМІ зі своєї позицією та узгодженість коментарів, які виходять від органу влади.
П'ятий етап — хронічний. Характеризується тим, що мас-медіа намагаються повертатись до теми, з'ясовуючи проблеми вини і відповідальності, а також долі потерпілих.
Перевага успішної діяльності органу державної влади тут може бути, коли відповідальність орган бере на себе, а потерпілим надає допомогу.
Шостий етап — відновлення репутації. Характеризується тим, що журналісти узагальнюють і з'ясовують, що зроблено, щоб криза не повторилась. Це етап, пов'язаний із винесенням уроків на майбутнє і вдосконаленням.
Органи влади, як правило, мають справу з суспільними кризами та їх наслідками. Такі справедливо вважаються найбільш небезпечними. Завдання комунікацій — прогнозувати і запобігати конфліктним положенням, в крайньому випадку — нейтралізувати втрати, яких зазнали.
Сем Блек, класифікуючи кризи, запропонував оригінальний підхід, розділивши їх з погляду PR на «відоме невідоме» і «невідоме невідоме».
«Відоме невідоме» — це тип неприємностей, що виникають через саму природу органу або служби.
«Невідоме невідоме» — трапляються катастрофи й аварії, які ніхто не може передбачити.
З початком кризової ситуації слід зробити наступні невідкладні кроки:
— зайняти чітку, недвозначну позицію;
— привернути на свою сторону якомога більше прихильників;
— активізувати підтримку третіх сил;
— організувати присутність на місці події керівників високого рангу;
— централізувати комунікації, контролювати отримання та розповсюдження інформації;
— налагодити співпрацю зі ЗМІ;
— планувати стратегію дій після кризи;
— здійснювати постійний моніторинг ситуації та коректування дій.
БОРОТЬБА З ЧУТКАМИ
До основних причин виникнення чуток відносяться:
— різнобій і різноплановість інформації про подію;
— тривала затримка в ухваленні рішення;
— паніка;
— наявність організаційних проблем.
1. Намагайтеся уникати ситуацій, що породжують чутки
До них відносяться:
— нестача офіційної інформації та повідомлень з першоджерел;
— неповні повідомлення з першоджерел;
— підвищений рівень вимог і побоювань громадськості;
— помилкова інформація, що породжує сумніви;
— відсутність уваги до вимог особи (людина отримує задоволення від володіння «інформацією для внутрішнього користування»);
— затягування ухвалення рішень щодо серйозних питань;
— відчуття неможливості вплинути на свою долю;
— наявність великих організаційних проблем;
— конфлікти організації і окремих осіб.
Застосовуйте активні заходи боротьби з чутками
АЛГОРИТМ ДІЙ КЕРІВНИКА
- Визначити наявність захисних споруд які знаходяться на території, їх стан та можливості щодо розміщення особового складу, стан та справність комунікаційних мереж, можливості автономного функціонування, забезпечити наявність як мінімум одного радіоприймача на захисну споруду.
- Уточнити плани евакуації навчального закладу, установи. Передбачити інструктажі педагогічного персоналу щодо порядку дій у разі виникнення надзвичайної ситуації, дійти чіткого виконання та розуміння педагогами плану евакуації.
- Забезпечити наявність покажчиків руху та місць розміщення особового складу.
- Періодично проводити теоретичні заняття з учнями щодо дій у разі виникнення надзвичайної ситуації, обов’язково наголосити про їх важливість. Для проведення занять активно застосовуйте методичний посібник Дії у разі надзвичайної ситуації або війни.
- Доводити на теоретичних заняттях порядок дій у разі отримання сигналу попередження “УВАГА ВСІМ” (з акустичним супроводженням пульсуючого реву сирен).
- Планово провести практичне виконання заходів, щодо евакуації особового складу до захисних споруд (необхідно проводити поетапно, спочатку молодші класи, потім старші, на завершення провести загальну евакуацію). Дані заняття необхідно проводити як ознайомчу.
- Врахувати недоліки які були допущенні під час практичного виконання евакуації, їх врахувати у подальшій роботі з метою їх недопущення.
- Перевірити, за необхідності поповнити медичні аптечки, та утримувати в готовності до застосування.
- Підготувати педагогічний персонал щодо роботи з ліквідації панічних настроїв в навчальних класах.
Посібник "Уразі надзвичайної ситуації або війни"